Підтримати

Конспект книги «Як розмовляти з дітьми про мистецтво»

В’їзд до Єрусалиму, 1729. З колекції Національного художнього музею України
В’їзд до Єрусалиму, 1729. З колекції Національного художнього музею України

«Як розмовляти з дітьми про мистецтво» — це книга Франсуази Барб-Ґалль, написана щоб полегшити життя тим, хто любить мистецтво, але не знає, як поділитися своїми враженнями від побаченого з дітьми. Хоча не кожен із нас добре орієнтується в мистецтві, але кожен має улюблений твір. Як про нього розказати? На прикладі картин із Національного художнього музею України, Музею Богдана та Варвари Ханенків та Київського національного музею російського мистецтва ми розкажемо, як споглядати з дітьми мистецтво та на які запитання підготуватися відповідати.

Чому так багато картин на релігійні теми? Упродовж багатьох століть живопис був пов’язаний із християнською вірою, а картини писалися за каноном. Біблейські сюжети довго залишалися популярними серед митців. Не всі люди були писемними, тож по картинах, за допомогою мови образів, переповідали Біблію. Зараз набагато рідше створюють картини релігійного змісту, це пов’язано із послабленням ролі церкви в західному суспільстві від 19 століття.

Франсуаза Барб-Ґалль дає такі поради для споглядання творів мистецтва: 

  • Не кажіть: «Побачиш, це дуже цікаво!»
  • Розкажіть про свої перші враження від побачених картин або походу до музею.
  • Обмінюйтеся враженнями, запитайте, що думає про твір дитина.
  • Не надто вихваляйте те, що збираєтеся показати дитині.
  • Дайте простір дитині подумати — можливо, вона хоче показати вам, що її зацікавило.
  • Не давайте оцінок твору.
  • Не встановлюйте обмежень.
  • Говоріть з дитиною про поняття Добра і Зла у творах.
  • Дітей від 7 до 13 зацікавить експресивне, страшне та кумедне у творах.
  • Дітей від 11 до 13 — біографія автора.
  • Пограйте у гру «знайди 10 відмінностей» із картинами зі схожими сюжетами.

Якопо дель Селлайо, Орфей в підземному царстві. З колекції Музею Ханенків
Якопо дель Селлайо, Орфей в підземному царстві. З колекції Музею Ханенків

Якопо дель Селлайо — італійський художник, який працював у середині 15 століття. У нього є кілька картин на сюжет давньогрецького міфу про Орфея та Еврідіку. Цей міф вивчають в школі. Запитайте, кого зображено на картині? Можливо, дитина сама згадає міф.

Музей — це особливий простір, де зберігаються твори мистецтва. У ньому існують певні правила: не можна кричати або голосно говорити, бігати, чіпати твори руками. Дітям 5-7 років може бути важко ходити в музей, їхня увага розсіюється. Дітям цього віку можна дати подивитися альбоми художників. А старшим дітям потрібно дати зрозуміти, що ми вільні бачити твір так, як нам хочеться. Це — одна з найважливіших засад сприйняття прекрасного. Не варто починати огляд в музеї з фрази: «Де тут початок?». Можливо, дитина вже побачила щось, що її зацікавило та веде вас туди.

Олександр Родченко, «Композиція», 1919. З колекції Національного художнього музею України
Олександр Родченко, «Композиція», 1919. З колекції Національного художнього музею України

Що таке абстрактне мистецтво можна розказати на прикладі картин Родченко в НХМУ. Абстрактне мистецтво не зображає видиму дійсність, воно не відтворює нічого, крім самого себе. Це розмова про колір та простір.

У книзі Франсуаза Барб-Ґалль розкриває такі секрети успішних відвідин музею. Вони дуже прості, але про них часто забувають:

  • У музей треба йти не тоді, коли немає більше чого робити (наприклад, коли дощить), а коли похід — це свідомий вибір.
  • Не йдіть до музею, якщо на дорогу ви витратите дуже багато часу. Не йдіть туди втомленими.
  • Зазирніть у кафе.
  • Не будьте у музею надто довго, неможливо за один раз побачити усе. Не затягуйте час.
  • Не забудьте пояснили дитині правила поведінки у музеї!
  • Станьте на місце дитини (на рівень її зросту). Картини розташовані на рівень зросту дорослих, тому дитина може побачити зовсім інші деталі, ніж ви.
  • Дайте можливість дитині керувати процесом — почитати план експозиції, зрозуміти, у якому порядку розташовані роботи.
  • Дивіться вже оглянуті картини. Оберіть ті, які вам сподобалися.
  • Придбайте наприкінці листівки на згадку.

Міхаіл Врубель, «Дівчина на фоні персидського килима», 1886. З колекції Музею російського мистецтва
Міхаіл Врубель, «Дівчина на фоні персидського килима», 1886. З колекції Музею російського мистецтва

У багатьох музеях та інституціях існують дитячі програми, націлені на розвиток певних навичок у дітей: ліпити, творити, споглядати, критикувати. Такі програми є в НХМУ, Музеї Ханенків, PinchukArtCentre. У 2018 році Видавництво «Основи» спільно з НХМУ видало робочий зошит «Мій Музей», разом із яким можна походити музеєм та виконати спеціальні завдання.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: