Підтримати

«Теплота»: відповідь Романа Михайлова та Костянтина Дорошенка Зорану Тодоровичу

exc-5d1322a74ef7350001e501f0
exc-5d1322a74ef7350001e501f0

Роман Михайлов, Костянтин Дорошенко. «Теплота», 2019. Документація перфомансу

Роман Михайлов, Костянтин Дорошенко. «Теплота», 2019. Документація перфомансу

Куратор Костянтин Дорошенко та художник Роман Михайлов провели в рамках проекту «Exodus. Бірючий 019. Чорногорія» перфоманс «Теплота» в діалозі з однойменною роботою сербського митця Зорана Тодоровича, що у 2009 році демонструвалася в павільйоні Сербії на Венеційській бієннале.

Зоран Тодорович — яскравий концептуальний представник сучасного мистецтва Сербії. Доцент факультету образотворчого мистецтва Академії мистецтв Сербії, він відповідає за викладання transmedia research. У своїй художній практиці Тодорович вивчає питання влади, нагляду, досліджує біополітичне управління й контроль, та викриває беззахисність сучасної людини перед державною системою, навіть якщо ця система є цілком демократичною.

У каталозі 53-ї Венеційської бієнале такий опис проекту «Теплота» (з сербської слово можна також перекласти як «сердечність»): «Тодорович ініціював систематичне накопичення 2 тон людського волосся. Волосся місяцями збирали в перукарнях, а також у військових казармах, де стрижка волосся є нормою дисципліни, контролю або «соціальної турботи». Умови, у яких цей процес відбувався в закритій системі, були ретельно задокументовані, а біологічні відходи повторно використані як матеріал для цікавих на вигляд ковдр. Ковдри потім могли бути надані для демонстрації, викорстання, перевірки або, гіпотетично, для аналізу ДНК. <…>. Тодорович завжди має справу із методами ведення біополітичного контролю та досліджує способи, за допомогою яких інституціональні простори контролю та покарання вписані в тіло. Він використав продукти тіла в якості «сировини» для придушення протидії. Як і в багатьох своїх попередніх проектах, Тодорович досліджує свій власний скептицизм відносно ідей соціального прогресу, емансипації та, здавалося б, доброзичливого регулювання, ставлячи під сумнів норми представництва та участі; етичні та естетичні стандарти».

Warmth from Zoran Todorovic on Vimeo.

Зоран Тодорович. Відео до проекту «Теплота», 2009

Для «Теплоти» Тодоровича було зібрано 1200 квадратних метрів людського волосся. З нього виготовлено 456 ковдр розміром 80х120 см та 327 ковдр розміром 160х120 см. Ковдри шляхетного сірого кольору, кожна з яких пронумерована, акуратні та приємні на дотик, нагадують продукцію «Ikea» та викликають асоціацію з модним нині поняттям «хюґе». Підрахували, що для виготовлення одного квадратного метру ковдри використовують волосся приблизно 200 людей. Загалом у проекті використали біоматеріал близько 240 000 людей. Митець та куратори проекту встановили ціну 200 євро за вироблення квадратного метру ковдри.

Працюючи над темою «Exodus», український художник Роман Михайлов пригадав свій досвід неодноразових довгострокових відвідин Чорногорії. «Це територія партизанської слави часів Другої світової війни. Також тут, як і усюди в межах колишньої Югославії, зустрічаєш шрами, що залишила жорстока війна часів її розпаду. У меморіалах та будинках, що підпали під бомбардування, у спогадах людей, граффіті, — говорить Михайлов. — Спочатку мені видавалося логічним присвятити свої роботи цим травмам і тому, як вони впливають на людей, їхню культуру, пам’ять. Онак, спілкуючись з чорногорською молоддю, я бачу, що вона воліє відсторонення від теми війни, національних перемог та образ. Якщо хтось в товаристві згадує про це, решта не підтримує розмови. У чорногорських клубах грає техно, індастріал та хіп-хоп це надетнічні музичні напрями, які звертаються до сьогоднішньої людини як частини постіндустріального суспільства. Людина сьогодні вибудовує нову ідентичність, національну, але, водночас, вона є громадянином світу. Україна нині також переживає сплеск ідентифікації у протистоянні військовій агресії. Проте неможливо весь час рефлексувати. Настає час аналізувати, а це потребує відсторонення від власної травми. Я багато приділив часу темам травми, страху та болю. Тому в проекті «Exodus» мої роботи будуть присвячені життю, його прийняттю та довірі. Перфомансом «Теплота» ми говоримо, що акт взаємодії з людським біоматеріалом, волоссям, може не нести навантаження в поняттях контролю та влади. Що в світі є місце партнерським стосункам та жестам».

IMG_2678.jpgIMG_2678.jpg

IMG_2689.jpgIMG_2689.jpg

#block-yui_3_17_2_1_1561535095031_27977 .sqs-gallery-block-grid .sqs-gallery-design-grid { margin-right: -20px; } #block-yui_3_17_2_1_1561535095031_27977 .sqs-gallery-block-grid .sqs-gallery-design-grid-slide .margin-wrapper { margin-right: 20px; margin-bottom: 20px; }

Роман Михайлов, Костянтин Дорошенко. «Теплота», 2019. Документація перфомансу

Перфоманс Романа Михайлова та Костянтина Дорошенка полягав у тому, що художник голив голову куратора в історичному чорногорському пейзажі, де краса природи переплетена з цивілізаційними нашаруваннями. Акт відбувся на містку, збудованому ще давньоримськими легіонерами, які, просувалися Європою та будували нові шляхи цивілізації. Згодом ці шляхи в Чорногорії відновила Австро-Угорська імперія. Волосся залишилося на містку, серед трави та каміння, повернувшись до природного колообігу. Можливо, його використають птахи, комахи, або тварини. Можливо — просто розвіє вітер. 

Куратор проекту «Exodus. Бірючий 019. Чорногорія» Костянтин Дорошенко коментує: «Наша резиденція запропонувала митцям з України, Чехії, Чорногорії, Франції замислитися про варіанти виходу з кризи, у якій опинилося сучасне людство і яка має усі шанси поставити крапку в історії існування нашого біологічного виду. Тут ми обговорюємо економічні, соціальні, етичні, екологічні виклики. Старий Заповіт, жорсткий та жорстокий, дає чимало образів-ключів для розуміння людини, маси, політики – від єгипетських кар до золотого теля. Очевидячки, цивілізаційний злам, який переживаємо сьогодні, знову ставить перед нами ті ж самі питання — свободи, влади, відповідальності, їхнього обґрунтування та кордонів. Співогранізатор нашої резиденції, соціальний клуб «Exodus» зі свого боку веде діяльність з розбудови нових економічних та соціальних зв’язків, де люди підтримують ті або інші ініціативи добровільно, виходячи з власного бажання та особистих ресурсів, що вивільнюються в подібній кооперації. Знаковий для клубу філософ, публіцист та психолог Фелікс Шмідель пише: “Вибір влади — це вибір права на домінування, насильство, заподіяння шкоди радості іншого заради власної радості своєї переваги. Вибір свободи — це вибір права на взємну паритетність, взаємну згоду, взаємну радість з іншими заради власної радості”».

У цій парадигмі ми, через 10 років після проекту Зорана Тодоровича «Теплота», так само на землі колишньої Югославії, повертаємо обраній сербським майстром маніпуляції стрижки-гоління первісний сенс послуги та турботи, сердечності, не вимушеної чимось ззовні, природної, партнерської взаємодії. Навіть те, що художник голить куратора, тоді як акт гоління несе в собі натяк на домінування, підкорення волі іншого (голять у в’язницях, в армії, у монастиряї, у шпиталі — там, де людина делегує свою волю певній владі), підкреслює неможливість та непотрібність повсякчас фіксувати в житті владні статуси та повноваження. Так само біоматеріал все ще має можливість розчинитися у природі, у навколишньому середовищі, не залишаючись доказом або документом чийогось ідентитету. Особистісне та міжособистісне в практиках комунікації все ще має неаби який потенціал поза соціальними, психологічними, економічними догмами та стереотипами. А відповіді на кризи та виклики світу людина може знайти лише в собі, в людяності й людяному. Питання — що ми бачимо за цими словами?».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та нажміть Ctrl+Enter.

Зберегти

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: